Вулицю Маврів у Берліні перейменують ім’ям чорношкірого вченого. ФОТО

Перейменування вулиці Маврів (Mohrenstraße) у центрі Берліна відбудеться найближчим часом, вона отримає назву Вулиця Антона Вільгельма Амо за пропозицією Зелених і соціал-демократів.

Таке рішення асамблея району Мітте німецької столиці підтвердила в п'ятницю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Процес перейменування було розпочато негайно, адже "расистська суть нинішньої назви є обтяжливою та шкодить національній та міжнародній репутації Берліна".

 

Антон Вільгельм Амо, який народився в Гані та був вивезений колонізаторами під час голландської Остіндської кампанії, став першим чорношкірим ученим у німецькому університеті. Він отримав ступінь доктора в Галле в 1729 році й працював в університетах Галле, Віттенберга і Йєни до 1747 року.

 

Тема з перейменуванням було піднята на початку липня, коли на хвилі антирасистських протестів по всьому світі після вбивства чорношкірого американця Джорджа Флойда, служба громадського транспорту Берліна BVG прийняла рішення про перейменування станції метро Mohrenstrasse на Glinkastrasse (Вулиця Глинки).

 

Поки що таблички на станції залишаються старими. Думкою громадськості влада не поцікавилася, альтернативні пропозиції не приймаються.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.