Часопис «Нова Польща» тепер має україномовну версію

"Нова Польща" заснована 1999 року з ініціативи Єжи Ґєдройця

Проєкт фінансується Міністерством культури і національної спадщини Польщі, а постав 1999 року з ініціативи двох видатних польських інтелектуалів, свідків жорстокого ХХ століття: Єжи Ґедройця, редактора паризької "Культури", та Єжи Помяновського, письменника і перекладача російської літератури польською мовою, який до самої смерті 2016 року залишався головним редактором видання.

У центрі їхньої уваги є Росія, яка впродовж останніх трьох століть домінувала у Східній Європі. Обидва редактори виходили з того, що Польща може "мати з Росією кращі відносини, але за однієї умови: не ціною незалежності й життєвих інтересів наших спільних сусідів".

 

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».