У Сосниці відкрили пам’ятник члену Центральної Ради та міністру УНР

Микола Ковалевський – член Української Центральної Ради, міністр земельних справ

12 вересня під час святкування дня селища у Сосниці Чернігівської області урочисто відкрито пам'ятний знак на честь політичного і державного діяча, члена Української Центральної Ради, міністра уряду Української Народної Республіки, кооператора, публіциста, дослідника національної політики СРСР Миколи Ковалевського.

 

"Знаково, що пам'ятний знак на честь вашого земляка Миколи Ковалевського встановлено спільними зусиллями краєзнавців, істориків, активістів громадських організацій та місцевої влади Сосницької селищної ради.

Отже, маємо чудовий зразковий приклад реалізації положень статті 5 Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті", яка стосується державної політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам'яті про боротьбу та борців за вільну й незалежну Україну", — зауважив Сергій Бутко, співробітник Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам'яті


За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.