Мінкульт пропонує передати «Городницький скарб» в музей

Міністерство культури та інформаційної політики України вважає за доцільне передати знайдений 28 серпня скарб срібників часів князя Володимира Великого та Святополка Окаянного (т.зв. “Городницький скарб”) Національному музею історії України для подальшого наукового опрацювання

"Музей має досвід проведення наукової експертизи та необхідних заходів з консервації та реставрації, а також спеціалістів-реставраторів відповідної категорії", - зазначила заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко.

МКІП вважає, що після реставрації та опрацювання скарб найдоцільніше передати до фондів Новоград-Волинського краєзнавчого музею, де є всі необхідні умови для його належного зберігання та охорони. 

Також Міністерство наполягає на виплаті грошової винагороди людині, яка добровільно передала унікальний дорогоцінний скарб національного значення до Державного музейного фонду України.

 

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть