Мінкульт пропонує передати «Городницький скарб» в музей

Міністерство культури та інформаційної політики України вважає за доцільне передати знайдений 28 серпня скарб срібників часів князя Володимира Великого та Святополка Окаянного (т.зв. “Городницький скарб”) Національному музею історії України для подальшого наукового опрацювання

"Музей має досвід проведення наукової експертизи та необхідних заходів з консервації та реставрації, а також спеціалістів-реставраторів відповідної категорії", - зазначила заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко.

МКІП вважає, що після реставрації та опрацювання скарб найдоцільніше передати до фондів Новоград-Волинського краєзнавчого музею, де є всі необхідні умови для його належного зберігання та охорони. 

Також Міністерство наполягає на виплаті грошової винагороди людині, яка добровільно передала унікальний дорогоцінний скарб національного значення до Державного музейного фонду України.

 

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.