Україна просить Сербію надати офіційні дані про вилучену археологічну колекцію – МЗС

Посольство України в Белграді звернулося до Міністерства закордонних справ Сербії з проханням надати офіційні дані про вилучену митниками велику археологічну колекцію.

Про це Укрінформу повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

 

Дипломат підтвердив, що 29 грудня митні органи Республіки Сербія затримали на прикордонному переході Сербська Црня вантажівку із більш як 2 тисячами одиниць антикваріату.

"За наявною інформацією, транспортний засіб віз артефакти з України. Після отримання інформації про факт затримання вантажівки Посольство України в Белграді направило ноту МЗС Сербії з проханням надати офіційні дані про вилучені предмети", - зазначив Ніколенко.

Він додав, що українські дипломати також перебувають у прямому контакті з сербськими правоохоронними органами для з'ясування усіх обставин цієї справи.

Ніколенко запевнив, що справа перебуває на контролі МЗС України та Посольства України в Сербії.


Нагадуємо, що у ніч проти 29 грудня сербські митники виявили у вантажівці з румунськими номерами 2 113 одиниць антикваріату різних періодів: бронзового віку, візантійського періоду, Середньовіччя, предмети давніх слов'ян та кельтів.

Здебільшого в колекції були підвіски, персні, інструменти та зброя. У вантажівці також виявили браслети, брошки, шпильки, наконечники для списів, стріли, сокири, булави, ложки, ключі, ґудзики та монети.

У Міністерстві фінансів зазначають, що визначити вартість колекції без експертної оцінки неможливо.

За словами водія, 46-річного громадянина Сербії, він погодився перевезти колекцію з України до Сербії за невелику плату. З ним мали зв'язатися після прибуття на територію Сербії.

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"