АНОНС: онлайн-зустріч «Україна Соборна»

21 січня 2021 року Український інститут національної пам’яті проведе онлайн-зустріч «Україна Соборна»

Захід приурочено до 102-ої річниці проголошення Акта Злуки Української та Західноукраїнської народних республік. Переглянути трансляцію можна на фейсбук-сторінці УІНП. Початок – 21 січня о 12:00.
Як зазначають організатори, ідея заходу полягає в тому, щоби зібрати представників з різних областей з нагоди Дня Соборності України задля обговорення таких питань:
- які події відбувалися в їхньому регіоні 100 років тому?
- як відроджувалося свято Соборності в краї?
- які проблеми з минулого залишаються актуальними сьогодні?
- як бачиться соборність України в майбутньому?
У включенні беруть участь представники територіальних органів Інституту та запрошені - люди різних професій (історики, філософи, політологи тощо).
Мета: актуалізувати тему необхідності консолідації, популяризувати знання про події Української революції, зокрема шлях українства до проголошення Акта Злуки 1919 року, показати, що ми відповідальні за пам'ять про минуле та творення майбутнього, реально оцінюємо виклики сучасності та вміємо об'єднуватися перед ними.
У заході візьмуть участь представники Києва, Дніпра, Вінниці, Одеси, Луцька, Чернігова, Харкова та Рівного. 
 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.