У перекладі звернення Зеленського до Дня Соборності Румунію назвали окупантом. Посол уже все пояснив. Переклад виправили

У Румунії та Молдові політики протестують проти вживання терміну «окупація» щодо дій Румунії в Буковині у 1918 році

У поширеному 22 січня Зверненні Президента України з нагоди Дня Соборності є такі слова "Невдовзі УНР залишила Київ під натиском більшовиків, більшість території Галичини зайняли польські війська. Північну Буковину – румуни, а Закарпаття відійшло Чехословаччині".

В англомовній версії частину цієї фрази Офіс Президента переклав "Northern Bucovina was occupied by Romanians" (Північна Буковина була окупована Румунією).

У самій Румунії через це зчинилась хвиля критичних висловлювань на адресу України та її чинного президента.

Молдовський політик Дорін Кіртоаке розкритикував історичну політику України, порівнявши її із політикою історичного ревізіонізму Росії.

Посол України в Румунії Олександр Банков пояснив ситуацією помилкою перекладу.

Помилковий переклад на сайті президента уже виправлено.

Довідка: Під час розпаду Австро-угорської імперії, 3 листопада 1918 року у Чернівцях відбулось Буковинське віче, на якому українці Буковини ухвалили приєднатися до України. 11 листопада Буковину зайняли румунські війська. 28 листопада Генеральний конгрес Буковини, у якому більшість складали румуни, проголосив унію з Румунією.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.