АНОНС: лекція «Таємне висвячення: як відновлювали Київську православну митрополію 400 років тому»

Чому висвячення єрусалимським патріархом Феофаном Йова Борецького на київського митрополита в жовтні 1620 року відбулося пізно ввечері і без зайвих свідків? Чому за спинами церковних ієрархів зблискувала козацька шабля?

 
Висвячення єрусалимським патріархом Феофаном Йова Борецького на київського митрополита в жовтні 1620 року є хрестоматійною подією, відомою багатьом ще зі шкільної лави. Її зазвичай трактують як ключовий епізод боротьби православного духовенства та запорозького козацтва з ополяченням та окатоличенням.

На лекції зосередимося на незвичних обставинах цього висвячення, чому воно відбулося пізно ввечері і без зайвих свідків? Чому за спинами церковних ієрархів зблискувала козацька шабля? Як участь у висвяченні позначилася на репутації козаків і чому ця подія спричинила масштабні зміни в українській історії?

Тематично й сюжетно лекція пов'язана з виставкою "Таємне висвячення: як відновлювали Київську православну митрополію 400 років тому", що є спільним проектом музею з Національним заповідником "Києво-Печерська лавра" та Національною бібліотекою України ім. В. І. Вернадського. Тож під час заходу можна буде оглянути артефакти, що належали героям, згаданим на лекції.

Лекцію проведе співкуратор виставки ЯРОСЛАВ ЗАТИЛЮК, кандидат історичних наук, науковий співробітник музею та Інституту історії України Національної академії наук України, старший викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Початок лекції у суботу, 20 лютого о 15:00.
Адреса: вул. Володимирська, 2.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.