З 1 вересня УГКЦ в Італії перейшла на григоріанський календар

Апостольський Екзархат Української Греко-Католицької Церкви в Італії з 1 вересня почав жити за григоріанським церковним календарем.

Про це йдеться в декреті Апостольського екзарха Діонісія Ляховича від 31 травня 2021 року.

 

"Проголошую перехід усіх українських громад Апостольського екзархату в Італії на григоріанський календар з 1 вересня 2021 року, з початку Індикту, тобто Нового літургійного року", – йдеться в документі.

Коментуючи таке рішення, Протосинкел Апостольського Екзархату українців в Італії отець Теодосій Грень звернувся до вірних, пояснюючи, у чому полягає календарна реформа в Апостольському Екзархаті та якими душпастирськими потребами вона зумовлена.

"З переходом на Григоріанський календар ми як християни і далі відзначатимо всі свята нашого церковного року, лише з тією відмінністю, що дата їхнього святкування буде перенесена на 13 днів раніше", - сказав він.

За словами пастиря, зміни в календарі не пов'язані жодним чином із питаннями віри чи обряду, а торкаються лише питання реформ і зручності для вірян.

Наприклад, отець Теодосій пояснив, що "Різдво Ісуса Христа не буде 7 січня, а 25 грудня, також і Богоявління – не 19 січня, а 6 січня – і так усі свята".

Рішення про перехід, як зазначено у декреті, ухвалене, "піклуючись про духовний розвиток Апостольського екзархату в умовах італійського середовища, часу та місії нашої Церкви, у турботі про вірних моїй опіці повірених, розуміючи потреби всіх вірян та дбаючи про можливість кожного вповні жити літургійним, а передусім євхаристійним життям".


Раніше Глава УГКЦ Блаженнійший Святослав заявляв, що поза межами України УГКЦ у багатьох єпархіях і парафіях у світі вже давно живе за Григоріанським календарем.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.