39 відсотків поляків хочуть цензурувати істориків

Джерелом прагнень цензурувати є нарцистична національна ідентичність поляків

Такі дані оприлюднила компанія Ipsos на замовлення сайту OKO.press.

Питання, яке задавали соціологи звучало таким чином: "Чи треба позивати до суду істориків, які ставлять під загрозу репутацію Польщі, наприклад, написавши про участь поляків у Голокості?".

Приводом для опитування став процес проти дослідників Барбари Енгелькінг та Яна Грабовського. Вони у своїй книжці розповіли історію Едварда Маліновського, який в роки Другої світової війни пограбував єврейку, що переховувалась від знищення нацистами.

Польський суд виніс вирок про сплату істориками 100 тисяч злотих.

В ході соціологічного опитування виявилось, що 39% поляків підтримують позови проти істориків. Щоправда, 51 % висловились "ні" або "швидше ні".

 

Психолог, професор Міхал Білевич прокоментував цю статистику:

"Звідки виникає бажання цензурувати історію? По-перше, від когнітивного конформізму. Люди, закриті до нових знань, готові пристосуватися до більшості, з люттю реагують на будь-які спроби порушити консенсус щодо історії. Історія, на їх думку, повинна бути такою, якою вони її вивчили у школі, і крапка.

Другим джерелом тенденції є нарцистична національна ідентичність. Отже, найбільші цензори - це не люди, які по-справжньому пишаються історією власної нації, а ті, хто глибоко перконаний, що їх предки поводились аморально у минулому"

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.