Поліція з'ясовує, як у міськраді Харкова з'явився макет ордена Леніна

На звернення громадських активістів поліція почала перевірку за фактом відновлення макета ордена Леніна у холі Харківської міської ради.

Про це повідомив у Фейсбуці лідер ГО "Світанок" Вадим Поздняков.

 

"У діях харківських чиновників є склад злочину за статтею 436-1 ККУ, і ми будемо домагатися відкриття кримінальної справи", - написав громадський активіст.

Згадана стаття (виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів) передбачає від 5 до 10 років ув'язнення.

Поздняков також виклав текст відповіді, яку йому надав з приводу його звернення на урядову гарячу лінію начальник слідчого управління ГУ Нацполіції в Харківській області Сергій Чиж:

"Наразі перевірка за викладеними вами доводами триває. За результатами розгляду буде прийнято рішення, про що вас буде повідомлено Харківським районним управлінням поліції №3 ГУНП в Харківській області в установленому законом порядку".

Як розповіли в ГО "Світанок", у лютому барельєф із зображенням Леніна громадські активісти зняли зі стіни. Але після приїзду поліції працівники мерії знову повісили макет ордена на стіну.

"Ми тримаємо руку на пульсі й не дамо спустити на гальмах відновлення комуністичної символіки у Харкові", - наголошують активісти.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.