У Лисичанську невідомі спаплюжили пам’ятник Героям-добровольцям

У Лисичанську Луганської області невідомі розмалювали меморіал "Героям-добровольцям", правоохоронці розшукують порушників

 

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на речницю поліції Луганщини Тетяна Погукай у фейсбуці.

До поліції Лисичанська в неділю, 4 квітня, звернулась жінка, яка повідомила, що поблизу Палацу культури невідомі розмалювали пам'ятник "Героям-добровольцям".

"На місці події слідчо-оперативна група встановила, що близько 6 години невстановлена особа замалювала фарбою первинні написи на пам'ятнику", – йдеться у повідомленні.

За цим фактом правоохоронці розпочали досудове розслідування за статтею 297 Кримінального кодексу України "Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого".

Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі від трьох до п'яти років.

Цей випадок – уже друга атака на пам'ятник протягом двох останніх місяців.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.