У Лисичанську невідомі спаплюжили пам’ятник Героям-добровольцям

У Лисичанську Луганської області невідомі розмалювали меморіал "Героям-добровольцям", правоохоронці розшукують порушників

 

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на речницю поліції Луганщини Тетяна Погукай у фейсбуці.

До поліції Лисичанська в неділю, 4 квітня, звернулась жінка, яка повідомила, що поблизу Палацу культури невідомі розмалювали пам'ятник "Героям-добровольцям".

"На місці події слідчо-оперативна група встановила, що близько 6 години невстановлена особа замалювала фарбою первинні написи на пам'ятнику", – йдеться у повідомленні.

За цим фактом правоохоронці розпочали досудове розслідування за статтею 297 Кримінального кодексу України "Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого".

Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі від трьох до п'яти років.

Цей випадок – уже друга атака на пам'ятник протягом двох останніх місяців.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.