У Лисичанську горіла бельгійська лікарня ХІХ століття. ВІДЕО

У Лисичанську горіла лікарня ХІХ століття, яка залишилася на Луганщині від бельгійського інженера і підприємця Ернеста Сольве.

Відео пожежі з'явилося у мережі, повідомляє Суспільне.

 

Кадри будівлі у вогні, 4 травня, опублікували у Youtube. Обставини загоряння наразі з'ясовуються. Активісти наполягають на тому, що це може бути підпал.

Бельгійська лікарня або лікарня содового заводу не працює з 1995 року, що привело до поступової руйнації будівлі. Так, у 2019 році невідомі майже повністю розбірали її дах.

Протягом останніх років збереженням цієї архітектурної спадщини переймаються активісти, журналісти та просто небайдужі місцеві мешканці, які створили ініціативу "Подлечи больничку". Їм вдалося отримати підтримку закордонної спільноти та привернути увагу місцевої влади.

У 2020 році будівлю обгородили, щоб захистити від мародерів, які розбили вікна та викрали те, що ще можна було зберегти.

"Якщо ЄС профінансує проєктно-кошторисну документацію, ми зможемо залучати наших донорів і партнерів або ж кошти з державного бюджету ", – раніше зазначив директор Департаменту міжнародної технічної допомоги Луганської ОДА Денис Денищенко.

У березні 2021 року в Лисичанську побував експрем'єр Бельгії, а нині президент Європейської Ради Шарль Мішель, який пообіціяв підтримати відновлення лікарні.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.