У Лисичанську горіла бельгійська лікарня ХІХ століття. ВІДЕО

У Лисичанську горіла лікарня ХІХ століття, яка залишилася на Луганщині від бельгійського інженера і підприємця Ернеста Сольве.

Відео пожежі з'явилося у мережі, повідомляє Суспільне.

 

Кадри будівлі у вогні, 4 травня, опублікували у Youtube. Обставини загоряння наразі з'ясовуються. Активісти наполягають на тому, що це може бути підпал.

Бельгійська лікарня або лікарня содового заводу не працює з 1995 року, що привело до поступової руйнації будівлі. Так, у 2019 році невідомі майже повністю розбірали її дах.

Протягом останніх років збереженням цієї архітектурної спадщини переймаються активісти, журналісти та просто небайдужі місцеві мешканці, які створили ініціативу "Подлечи больничку". Їм вдалося отримати підтримку закордонної спільноти та привернути увагу місцевої влади.

У 2020 році будівлю обгородили, щоб захистити від мародерів, які розбили вікна та викрали те, що ще можна було зберегти.

"Якщо ЄС профінансує проєктно-кошторисну документацію, ми зможемо залучати наших донорів і партнерів або ж кошти з державного бюджету ", – раніше зазначив директор Департаменту міжнародної технічної допомоги Луганської ОДА Денис Денищенко.

У березні 2021 року в Лисичанську побував експрем'єр Бельгії, а нині президент Європейської Ради Шарль Мішель, який пообіціяв підтримати відновлення лікарні.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.