У Лисичанську горіла бельгійська лікарня ХІХ століття. ВІДЕО

У Лисичанську горіла лікарня ХІХ століття, яка залишилася на Луганщині від бельгійського інженера і підприємця Ернеста Сольве.

Відео пожежі з'явилося у мережі, повідомляє Суспільне.

 

Кадри будівлі у вогні, 4 травня, опублікували у Youtube. Обставини загоряння наразі з'ясовуються. Активісти наполягають на тому, що це може бути підпал.

Бельгійська лікарня або лікарня содового заводу не працює з 1995 року, що привело до поступової руйнації будівлі. Так, у 2019 році невідомі майже повністю розбірали її дах.

Протягом останніх років збереженням цієї архітектурної спадщини переймаються активісти, журналісти та просто небайдужі місцеві мешканці, які створили ініціативу "Подлечи больничку". Їм вдалося отримати підтримку закордонної спільноти та привернути увагу місцевої влади.

У 2020 році будівлю обгородили, щоб захистити від мародерів, які розбили вікна та викрали те, що ще можна було зберегти.

"Якщо ЄС профінансує проєктно-кошторисну документацію, ми зможемо залучати наших донорів і партнерів або ж кошти з державного бюджету ", – раніше зазначив директор Департаменту міжнародної технічної допомоги Луганської ОДА Денис Денищенко.

У березні 2021 року в Лисичанську побував експрем'єр Бельгії, а нині президент Європейської Ради Шарль Мішель, який пообіціяв підтримати відновлення лікарні.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.