Спецпроект

У Лисичанську вандали зруйнували пам’ятний знак жертвам Голокосту

Невідомі вчинили наругу над пам’ятним знаком жертвам Голокосту на кладовищі в Лисичанську на Луганщині.

Про це в Фейсбуці повідомила Лисичанська міська військово-цивільна адміністрація.

 

"Пам'ятний знак жертвам серед єврейського населення, які загинули у місті Лисичанськ під час Другої світової війни, що розташований на міському цвинтарі "Зелений гай", було знову зруйновано. Наразі на місці події працює слідчо-оперативна група відділу поліції Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області", - йдеться у повідомленні.

 

Лисичанська МВЦА нагадує, що на початку грудня минулого року саме цей пам'ятний знак вже було зруйновано. За кошти небайдужих громадян міста був виготовлений та встановлений новий пам'ятний знак.

Зазначається, що це сталося незадовго до Дня пам'яті жертв Голокосту, який вся міжнародна спільнота відзначає 27 січня.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.