Спецпроект

У Лисичанську вандали зруйнували пам’ятний знак жертвам Голокосту

Невідомі вчинили наругу над пам’ятним знаком жертвам Голокосту на кладовищі в Лисичанську на Луганщині.

Про це в Фейсбуці повідомила Лисичанська міська військово-цивільна адміністрація.

 

"Пам'ятний знак жертвам серед єврейського населення, які загинули у місті Лисичанськ під час Другої світової війни, що розташований на міському цвинтарі "Зелений гай", було знову зруйновано. Наразі на місці події працює слідчо-оперативна група відділу поліції Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області", - йдеться у повідомленні.

 

Лисичанська МВЦА нагадує, що на початку грудня минулого року саме цей пам'ятний знак вже було зруйновано. За кошти небайдужих громадян міста був виготовлений та встановлений новий пам'ятний знак.

Зазначається, що це сталося незадовго до Дня пам'яті жертв Голокосту, який вся міжнародна спільнота відзначає 27 січня.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.