У Раді ініціюють повернення місту Володимир-Волинський історичної назви. ВІДЕО

Народний депутат від групи “За майбутнє” Ігор Гузь ініціює повернення місту Володимир-Волинський його історичної назви – Володимир.

Про це нардеп повідомив у фейсбуці в понеділок, 17 травня, передає "Новинарня".

 

Для того, щоб перейменувати місто, необхідне рішення Володимир-Волинської міської ради, Волинської обласної ради і Верховної Ради.

"Як народний депутат України, який представляє місто в парламенті, я виступаю з ініціативою про відновлення історичної справедливості, а саме – повернення місту його славної назви "Володимир".

Переконаний, ми повинні пам'ятати свою історію. Адже сотнями років в усій Європі наше місто над Лугою знали саме за такою назвою. І тільки за часів Російської імперії, а далі – Радянського союзу, місту додали назву "Володимир-Волинський"", – зазначив Гузь.

Він нагадав, що це не перше таке перейменування в Україні.

Зокрема, нещодавно повернув свою історичну назву Переяслав, який десятки років мав назву "Переяслав-Хмельницький".

Гузь наголосив, що мешканці цього міста, не стикнулися з серйозними юридичними, адміністративними проблемами після перейменування.

"Звертаюся до міського голови й сьогодні вже оформив офіційне звернення, і до депутатського корпусу – підтримати цю позицію. Надалі буду звертатися до депутатів Волинської обласної ради, аби вони теж підтримали перейменування міста і восени, переконаний, український парламент поставить остаточну крапку й місто набуде назви "Володимир"", – додав нардеп.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.