У Дагестані демонтували бюст Сталіна. ВІДЕО

У місті Дагестанські Вогні (Республіка Дагестан) демонтували відкритий 29 квітня бюст Йосипа Сталіна. Перед цим пам'ятник викликав неоднозначну реакцію у жителів регіону – через причетність радянського вождя до масових репресій, в тому числі депортації народів Кавказу.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Встановлений дагестанськими комуністами бюст Сталіну був акуратно демонтований 1 травня. При цьому сам п'єдестал залишився на місці.

Відео знесення бюста з'явилося в соцмережах.

"Сьогодні, встановивши цей пам'ятник, вони сіють розбрат між нами і нашими братами чеченцями, інгушами, балкарцями, лезгинами. І тому ми приносимо вибачення за той казус, який трапився через керівництво нашого міста", - говорить у відео місцевий житель, який виступає від імені городян. За його словами, місцеві жителі не підтримують ідею встановлення пам'ятника Сталіну, і вона не була з ними погоджена.

Новина про зникнення пам'ятника Сталіну зібрала в соцмережах десятки коментарів, причому діаметрально протилежних – одні заявили, що "за нього в бій йшли наші діди", інші нагадали про депортацію народів Дагестану і сусідніх республік. "Навіть Сталін не витримав наше місто", - написав один з користувачів, натякаючи на численні невирішені проблеми Дагестанських Вогнів у сфері ЖКГ.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.