До 77-х роковин геноциду кримськотатарського народу. ЗАЯВА

Меджліс закликає міжнародне співтовариство об’єднатися навколо Кримської платформи і якомога швидше вжити термінових і жорстких заходів примусу РФ до дотримання норм міжнародного права.

Меджліс кримськотатарського народу підготував заяву до 77-ої річниці початку геноциду. Історична правда публікує цю заяву у повному обсязі.

 

77 років тому, 18 травня 1944 року, комуністичним режимом СРСР було здійснено злочинну депортацію кримськотатарського народу з його Батьківщини – Криму – у віддалені райони Центральної Азії, Сибіру та Уралу.

Насильницьке вигнання у 1944 році кримськотатарського народу мало на меті остаточне знищення корінного народу Криму, початок якому було покладено в 1783 році завоюванням Криму Російською імперією і знищенням державності кримських татар.

Попри катастрофічні людські втрати, понесені в перші роки вигнання внаслідок голоду, масових захворювань, знущань і каторжних робіт в місцях спецпоселень, цілеспрямовану мовну та культурну асиміляцію, кримськотатарський народ зміг вистояти і повернутися на свою Батьківщину завдяки своїй самовідданій боротьби.

Сподівання і реальні можливості відновлення в умовах демократизації незалежної України колективних прав кримськотатарського народу, відродження і розвитку кримськотатарської мови, національної культури, повернення справжньої історії Криму і його корінного народу, опинилися під загрозою з 2014 року, коли Російська Федерація захопила і незаконно спробувала анексувати Крим, який є невід'ємною частиною України.

Здійснення з боку державних органів Російської Федерації, яка окупувала Крим, системного тиску на кримськотатарський народ, включаючи заборону його представницьких інститутів – Меджлісу кримськотатарського народу та Курултаю кримськотатарського народу, організація етнічно і політично вмотивованих переслідувань, прискорене заселення півострову громадянами РФ з метою штучної зміни демографічного і етнічного складу населення Криму є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу.

В умовах ХХI століття, коли над корінним народом Криму, як і 77 років тому, нависла загроза знищення, лише об'єднанням зусиль України і міжнародного співтовариства по деокупації Криму можна відвести нову біду від кримськотатарського народу і уникнути повторення геноциду 1944 року.

Меджліс кримськотатарського народу,

- шануючи пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу, здійсненого комуністичним режимом СРСР 18 травня 1944 року,

- висловлюючи співчуття кожній родині кримських татар, всьому кримськотатарському народу у зв'язку з втратами рідних і близьких внаслідок депортації 18 травня 1944 року,

- заявляючи про незламність кримськотатарського народу в умовах російської окупації Криму і висловлюючи підтримку всім жителям Криму, які не сприймають російських окупантів,

закликає міжнародне співтовариство об'єднатися навколо Кримської платформи і якомога швидше вжити термінових і жорстких заходів примусу РФ до дотримання норм міжнародного права.

Усунення загрози знищення кримськотатарського народу вимагає термінового відновлення колективних прав корінного кримськотатарського народу, включаючи його право на самовизначення в формі національно-територіальної автономії Криму в складі незалежної України.

Меджліс кримськотатарського народу закликає Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина законодавче забезпечити відновлення колективних прав кримськотатарського народу.


Голова

Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров

18 травня 2021 року

м. Київ

Олексій Мустафін: І з нуту пироги. Згадки про пізанську "талассократію"

Невеличкий острівець Мелорія, розташований просто навпроти гирла річки Арно, відомий завдяки двом морським битвам, які відбулися поруч із ним. У першій, в 1241 році, пізанці - разом з ескадрою імператора Фрідріха II Гогенштауфена - буквально розтрощили генуезький флот. А 1284 році вже Пізанська республіка зазнала найбільшої та найганебнішої в своїй історії поразки від своїх генуезців.

Віталій Скальський: Світлина 1919 року: розархівування імен

Фотографія штабу Володимир-Волинського бойового загону, зроблена 6 травня 1919 року у Горохові – добре відома історикам, краєзнавцям та навколоісторичній волинській спільноті. Її багато раз друкували і передруковували. Але лише зараз дійшли руки спробувати дослідити біографії осіб, зображених на фото.

Юрій Юзич: Євген Іваницький: пластун – офіцер розвідки Армії Крайової

Воїн-підпільник, який одним із перших розпочав рух опору проти нацистів серед підгальських гуралів. Працював в АК-"Північ". Загинув у Варшавському повстанні.

Олексій Мустафін: Обери собі минуле. Швейцарський спосіб "зшивання" країни

1 серпня 1891 року Швейцарія вперше урочисто відзначила свій "день народження". Власне, тоді це було світовою "модою" - святкувати ювілеї подій сивої давнини та проголошувати їх "точкою відліку" історій новочасних націй – варто лише згадати урочистості з приводу дев'ятисотріччя хрещення Русі в 1888 році або ж іще помпезніше відзначення "тисячоліття Угорщини" в 1896-му.