В Африці виявили руїни середньовічного собору

Польські археологи, які працюють в Донголі (Судан), виявили руїни найбільшої середньовічної церкви в Нубії

Про це повідомляє Центр дослідження Африки.

 

На думку дослідників, ця будова могла бути резиденцією архієпископа, який керував територією близько тисячі кілометрів уздовж Нілу, між першим і п'ятим порогами.

Донгола була столицею Макурії - одного з трьох християнських нубійських королівств. Архієпископ Донголи керував єпископом Фараса. Польські археологи працюють тут з 1964 року.

За словами дослідників, нове відкриття змінює уявлення про місто. У 2021 році їм вдалося очистити стіну апсиди разом з прилеглою стіною і прилеглим куполом великий гробниці. Стіни апсиди були прикрашені розписом, що зображував дві монументальних фігури, вона є найбільшою подібною конструкцією, виявленою в Нубії. Її діаметр становить шість метрів.

"Якщо наші оцінки, засновані на відомих розмірах, підтвердяться, це найбільша церква, виявлена досі в Нубії. Розмір важливий, але також і розташування будівлі - в самому центрі міста. На схід від апсиди було додано великий купольний будинок. У нас є відмінна аналогія такого архітектурного комплексу: Фарас. Там собор теж стояв у центрі цитаделі, а на схід від нього знаходилася купольна гробниця Іоанна, єпископа Фараса", - заявив керівник групи дослідників Артур Облуський.

Вчені вважають, що велика церква в Донголі служила собором, поруч з яким була споруджена гробниця, ймовірно, єпископа. Сама ж будівля протягом декількох століть впливала на релігійну архітектуру Нубії.

Нещодавно виявлена будівля стоїть в центрі цитаделі, оточеної стіною висотою близько 10 метрів і завтовшки 5 метрів. Розкопки показали, що це було серце всього королівства, оскільки всі виявлені там споруди мали монументальний характер: церкви, палац і великі вілли, які належали церковній і державній еліті.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.