3 травня 1491 року в столиці африканської держави Конго відбулася урочиста церемонія. Маніконго, тобто місцевий володар, Нзінґа-а-Нкуву охрестився й узяв собі нове ім'я, Жуан I. Його дружина Нзінгі-а-Нлаза стала Леонорою, а син Мвемба — Афонсу. Вибір імен був не випадковим – саме так звали тодішніх короля і королеву Португалії та їхнього сина, спадкоємця престолу. Саме португальці познайомили маніконго з християнством і саме з Лісабоном він прагнув укласти політичний та військовий союз.

26 квітня 1964-го президент "Народної республіки Занзібар" Абейд Каруме оголосив про об'єднання острова з сусідньою Танганьїкою в єдину державу. Нове утворення не мало на той момент свого власного імені. Й отримало його лише через півроку - ставши Танзанією. Незалежний Занзібар проіснував лише кілька місяців. Але ця "короткометрівка" продемонструвала, що колоніалізм не зводиться до панування європейців та американців над мешканцями інших континентів, а від боротьби за справедливість до геноциду лише один крок.

Коли у квітні 1868 року британські вояки здобули штурмом гірську фортецю Мекдела – резиденцію ефіопського негуса (або ж імператора) Теводроса II, вони знайшли володаря вже мертвим. І кинулися розривати його одяг на сувеніри. Зупинив ганебне видовище командувач Роберт Нейпір. Який наказав приставити до тіла надійну охорону. Поховали Теводроса II з повагою до його імператорського статусу.

21 січня 1824 року військо африканської держави Ашанті вперше в історії зійшлося у прямому бою з британцями – під Нсаманкоу на березі річки Пра. Битва була запеклою і завершилася повною перемогою ашантійців.

4 грудня 1977 року відбулася коронація центральноафриканського імператора Бокасси I – одного з найексцентричніших і найодіозніших правителів XX сторіччя.

10 листопада 1871 року пролунало коротке запитання, яке, однак, залишилося одним із найвідоміших в історії - "Доктор Лівінгстон, я припускаю?". Саме так звернувся до одного з найуславленіших дослідників того часу, Девіда Лівінгстона інший мандрівник. Який саме в цей момент став відомим не менше за візаві. Звали його Генрі Стенлі. І сталося це в селищі Уджиджа, на березі озера Танганьїка, в глибині Африки.

СРСР була територією людей з обмеженим правом на пересування - сотні мільйонів десятиліттями не виїзжали за межі ⅙ частини суші. Але були винятки