Кроманьйонці запекло воювали з неандертальцями й тисячоліттями не могли взяти гору – вчені

Кроманьйонці запекло воювали з неандертальцями, своїми непрямими родичами, і довгий час зазнавали поразки. Цьому є достатньо археологічних свідчень — наприклад пробиті голови та поламані кінцівки давніх людей.

Як пише The Бабель із посиланням на The Conversation, війна була постійним супутником попередників людства.

 
Фото: Fährtenleser / Wikipedia

Неандертальці були кремезними та небезпечними родичами кроманьйонців, вміли користуватися вогнем, ховали своїх померлих і навіть робили прикраси та своєрідні витвори мистецтва. Археологічні знахідки свідчать про те, що вони були зовсім не мирними.

Для захисту свого ареалу від наших прямих пращурів кроманьонців вони озброювалися списами та дубинами, і тому серед решток давніх людей з обох гілок так багато ознак травм — зокрема поламаних рук.

Одна зі знахідок в Іраку демонструє неандертальця, пробитого списом. Все свідчить про те, що війни наших пращурів були більш схожими на партизанські зіткнення із засідками, але також траплялися й відкриті битви.

Протягом 100 тис. років кроманьйонці намагалися вийти за межі Африки та зустрічали спротив неандертальців, які освоїлись у Європі та на Близькому Сході. Ймовірно, вимерла згодом гілка еволюції мала суттєві тактичні й стратегічні переваги — їм була добре відома географія місцевості, закономірності зміни пори року, особливості флори та фауни.

Масивна будова тіла, міцна мускулатура та великі очі, що вірогідно дозволяли краще бачити при поганому освітленні, давали неандертальцям великі переваги в бою, і тисячоліттями кроманьйонці програвали.

Нарешті відбулась різка зміна балансу сил, причин якої археологи досі точно не знають. Ймовірно вона пов'язана з розвитком просунутої зброї — наприклад луків та метальної зброї, яка дозволяла бити неандертальців на відстані.

Також це може бути покращена методика збиральництва та полювання, яка дозволяла кроманьйонцям формувати більші племена й отримати перевагу в чисельності.

Так чи інакше 200 тис. років тому кроманьйонці вирвалися з Африки, та їм знадобилося ще 150 тис. років, щоб освоїти землі, на яких панували неандертальці. Вже 125 тис. років тому неандертальців на планеті не залишилось.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.