IN MEMORIAM: помер останній визволитель Аушвіцу Давид Душман

У віці 98 років помер Давид Душман — останній живий солдат, який брав участь у визволенні полонених з нацистського табору смерті Аушвіц, що біля польського міста Освенцім

Чоловік помер у ніч із 4 на 5 червня у лікарні у Мюнхені, повідомляє BBC.

 

Душман, єврейський ветеран Червоної армії. Йому був 21 рік, коли 27 січня 1945 році він брав участь у звільненні в'язнів з Аушвіцу. Тоді на своєму танку Душман в'їхав в електричний паркан концтабору, поваливши огорожу і потім ділився з в'язнями їжею. 

"Душман був на передовій, коли у 1945 році викрили концтабір нацистів. Він був одним із визволителів Аушвіцу та врятував незліченні життя... Ми залишаємося йому глибоко вдячними та збережемо пам'ять про нього", - йдеться у повідомленні Єврейської культурної громади у Мюнхені.

"Коли ми прибули, то побачили огорожу та цих нещасних людей. Ми прорвали паркан своїми танками... Вони усі стояли у формі, тільки очі (було видно. - Ред.) — це було дуже страшно і жахливо", - переповідав чоловік. 

Після закінчення Другої Світової війни Душман став олімпійським фехтувальником СРСР, а згодом і одним з найкращих світових тренерів з фехтування, за даними Міжнародного олімпійського комітету (МОК). Він тренував жіночу команду Радянського Союзу з фехтування понад 30 років і був свідком смертельного теракту на мюнхенській Олімпіаді, коли вбили двох ізраїльських спортсменів.

Аушвіц був одним із найбільших нацистських концтаборів, що існував від кінця травня 1940 до січня 1945 року на півдін Польщі, біля міста Освенцім. Щонайменше 1,1 мільйона людей було вбито в концтаборі, більшість з яких були євреями.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.