У Хорватії знайшли бронзовий шолом часів греко-перських воєн

Вкрай рідкісний бронзовий греко-іллірійський військовий шолом, який використовувався в Греції під час греко-перських воєн, був знайдений в гробниці в хорватській Далмації

Про це повідомляє НВ.

Вражаюча знахідка була зроблена у 2019 році під час дослідження в печерній гробниці Закотарац, розташованої на півострові Пелешац в південній Далмації.

Гробниця належала грецькому воїну, похованому приблизно у 4 столітті до нашої ери.

 
Шолом знайдено у 2019 році. Дослідження опубліковане на сайті Archaeology News Network у листопаді 2020 року

Форма культового шолома з відкритим обличчям, який археологи вважають особливо рідкісною знахідкою, виникла на Пелопоннесі в VIII і VII століттях до нашої ери.Цей особливий стиль шолома, який протягом століть став культовим головним убором грецьких воїнів, вперше було використано етрусками і скіфами. Пізніше він став відомий як іллірійський шолом.

Археологи також виявили в тій же хорватської могилі скарбницю стародавньої зброї, включаючи списи і ножі. Якнайменше, двоє інших людей були поховані разом з воїном, в тому числі жінка, у якої був виявлений бронзовий браслет.

Серед знахідок були "п'ятнадцять бронзових і срібних фібул (застібок), дванадцять голок, кілька спіральних бронзових прикрас і пінцетів, а також кілька сотень скляних і бурштинових намистин".

Знахідка була зроблена, коли археологи працювали над відновленням пошкодженого кургану. Прямокутний простір кургану становило приблизно 3×2 м. Тіло воїна було поховано в гробниці в напрямку захід-схід, але, на жаль, його кістки, за словами археологів, були знайдені в "досить поганому стані".

Ще одним скарбом, знайденим в могилі, були тридцять ваз переважно грецького походження — хоча дослідники вважають, що вони були виготовлені як аттичними, так і італійськими майстернями. На думку археологів, такі посудини були одними з найдорожчих ваз, виготовлених в той час.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.