Спецпроект

В парламенті Хорватії ініціювали декларацію про визнання Голодомору геноцидом

У хорватський парламент внесено пропозицію визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу

Як повідомляє "Європейська правда" з посиланням на "Балканський оглядач", про це у своєму Facebook заявив депутат Марко Міланович Літре.

 

"У світлі багатовікових зв'язків та дружби між українцями та хорватами Фракція хорватських сувереністів подала, відповідно до парламентської процедури, за ініціативою української національної меншини, свій запит про ухвалення Декларації, що засуджує Голодомор як геноцид проти українського народу", - написав він.

Літре наголосив, що ухваленням такої декларації хорвати продемонстрували би свою солідарність з Україною та офіційно засудили злочин комуністичного режиму, внаслідок якого у 1932-33 роках загинули 7 мільйонів українців.

"Давайте не провалимо голосування за цю декларацію, тому що це одне з попереджень з історії для майбутніх поколінь - про те, що правами й свободами людей не можна знехтувати задля якихось нібито високих цілей", - наголошує депутат.

На сайті Музею Голодомору зазначається, що вперше питання про визнання Голодомору геноцидом він порушив 27 листопада 2020 року. 28 листопада, у День пам'яті жертв Голодомору, Літре спільно з українськими дипломатами долучився до жалобної акції біля пам'ятника Тарасові Шевченку в Загребі.

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.