Спецпроект

В парламенті Хорватії ініціювали декларацію про визнання Голодомору геноцидом

У хорватський парламент внесено пропозицію визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу

Як повідомляє "Європейська правда" з посиланням на "Балканський оглядач", про це у своєму Facebook заявив депутат Марко Міланович Літре.

 

"У світлі багатовікових зв'язків та дружби між українцями та хорватами Фракція хорватських сувереністів подала, відповідно до парламентської процедури, за ініціативою української національної меншини, свій запит про ухвалення Декларації, що засуджує Голодомор як геноцид проти українського народу", - написав він.

Літре наголосив, що ухваленням такої декларації хорвати продемонстрували би свою солідарність з Україною та офіційно засудили злочин комуністичного режиму, внаслідок якого у 1932-33 роках загинули 7 мільйонів українців.

"Давайте не провалимо голосування за цю декларацію, тому що це одне з попереджень з історії для майбутніх поколінь - про те, що правами й свободами людей не можна знехтувати задля якихось нібито високих цілей", - наголошує депутат.

На сайті Музею Голодомору зазначається, що вперше питання про визнання Голодомору геноцидом він порушив 27 листопада 2020 року. 28 листопада, у День пам'яті жертв Голодомору, Літре спільно з українськими дипломатами долучився до жалобної акції біля пам'ятника Тарасові Шевченку в Загребі.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".