АНОНС: публічна дискусія «Пам‘ять та загоєння ран Другої світової війни: аналіз українських та європейських практик політики пам‘яті»

Під час дискусії учасники обговорюватимуть ставлення українців до вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів під час Другої світової війни, кейс Бабиного Яру, європейські практики компенсації шкоди після війни, маніпуляції з історичної пам’яттю

09 липня 2021 р. з 13.30 до 15.00 у приміщенні Укрінформу за адресою: вул. Б. Хмельницького, 8/16, м. Київ, Зал № 2 (поверх 2) відбудеться публічна дискусія "Пам'ять та загоєння ран Другої світової війни: аналіз українських та європейських практик політики пам'яті".

 

Дискусія транслюватиметься онлайн на  youtube-каналі Укрінформу.

Організатори: Фонд "Демократичні ініціативи" ім. І. Кучеріва, Український інститут національної пам'яті, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Інтернет-видання "Історична правда"

Учасники:

  • Антон ДРОБОВИЧ – директор Українського інституту національної пам'яті
  • Олександр ЛИСЕНКО - зав. відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ, провідний науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні, член Німецько-української комісії істориків, заст. голови робочої групи з комплексної меморіалізації Бабиного Яру
  • Оля ГНАТЮК – професорка Варшавського університету та Національного університету "Києво-Могилянська академія", членкиня Ініціативної групи "1 грудня"
  • Владислав ГРИНЕВИЧ - доктор політ. наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ, директор Інституту дослідження території і ландшафту пам'яті Бабиного Яру при Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр"
  • В'ячеслав ЛІХАЧОВ - історик, керівник Групи моніторингу прав національних меншин
  •  Тетяна ПАСТУШЕНКО - старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, секретарка робочої групи з комплексної меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАНУ

Модератор: Олексій ГАРАНЬ – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи", доктор іст. наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Питання до обговорення:

  • Ставлення українців до вшанування пам'яті жертв тоталітарних режимів під час Другої світової війни.
  • Кейс Бабиного Яру: межі дозволеного і прийнятного для громадської думки.
  • Як відбувається компенсація шкоди після війни. Європейський досвід для України.
  • Які загрози для стабільності та європейської інтеграції України несуть маніпуляції з історичної пам'яттю.

Довідково. Під час заходу будуть оприлюднені результати загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені І. Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології 1 – 7 червня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Реєстрація для участі у заході можлива за посиланням.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.