Три мільйони з обмовкою «понад»

Методика й практика підрахунку загиблих у Червоній армії має численні вади. За час німецько-радянської війни ця процедура неодноразово змінювалася. Обрахунок бойових утрат тривав упродовж майже всього повоєнного десятиліття… Тому остаточні цифри визначити практично неможливо

Друга світова війна, тоталітаризм та виклики для сьогоднішньої Європи

Цинізм полягає в тому, що святкування Дня перемоги над нацизмом Путін перетворює у виправдання злочинів сталінського режиму. Виправдання Пакту Молотова-Ріббентропа на яким особисто керівництво тодішнього Радянського Союзу та Сталін розділив "Ми – Радянський Союз будемо забирати Балтійські країни – Естонію, Латвію, Литву. Ми будемо забирати західноукраїнські землі, західнобілоруські землі". У такий спосіб вони намагаються уникнути відповідальності. Єдиним спосіб як це захистити – це є правда. Відкриття архівів – це є правда. Оприлюднення Пакту Молотова-Ріббентропа – це є правда. Спільні паради у Бресті нацистів і червоноармійців – це є правда. Розстріляні українці у Львові – це є правда.

Політичні нащадки Пакту Молотова-Ріббентропа

Радянська історіографія та пропаганда до останнього заперечували існування секретного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа про поділ сфер впливу. А саму радянсько-німецьку угоду називали лише домовленістю про «ненапад», завдяки якій Москві вдалося відтермінувати початок війни майже на два роки. Сучасна російська пропаганда вже визнає, що протокол був, але намагається всіляко виправдати співучасть Радянського Союзу в початку Другої світової війни. Один із аргументів, який вона використовує — «Мюнхенська змова».

Війна і мир: культура

Війна створила таке багате тло для митця, що просто пірнай, хапай зубами, і вилазь звідти з повним багажем нового досвіду. І ми мусимо це вхопити, і витягти, і зберегти для інших людей, для наступних поколінь, для наших дітей. Дай Боже, щоб вони про це тільки читали з наших книг, з того, що ми напишемо.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Сучасні погляди на ІІ світову війну в Центрально-Східній Європі

50 років замало, аби гаряча пам'ять стала холодною історією. Виходить, що і 75 мало. Виходить, що минуле тепер є частиною теперішнього. Очевидно, що буде. Певним каменем спотикання та неможливістю поставити крапкою, хоч одну, є ось така ситуація. Нацизм було засуджено, а комунізм – ні. Оце не засудження комунізму постійно створює пастки – опису, аналізу, сприйняття та інше.

Зі Свободою на свободу. Українці та українські чехи в 1-му Чехословацькому армійському корпусі

Значення, яке "русини" мали під час формування 1-ї окремої Чехословацької бригади і для самого її існування, можна сміливо назвати вирішальним. Без русинів та українців, звільнених з ГУЛАГу, чехословацька частина до січня 1944 року не змогла б вийти за межі одного батальйону, залишаючись суто символічною одиницею

Чи має Європа спільне розуміння Другої світової війни?

Гіркий історичний досвід України свідчить про те, що будувати майбутнє можна лише тоді, коли є спільне розуміння минулого. Українці є частиною європейської спільноти, і тому вирішення завдань майбутнього залежить від загальноєвропейської солідарності в питаннях осмислення нашої спільної історії

Петро Мєснянкін: полонений, поліцай, Герой Радянського союзу

Після війни Петро Костянтинович, навіть у колі близьких, ніколи не підкреслював, що мав звання Героя Радянського союзу, хоча вся родина про це знала і вдома зберігалися його фото із зіркою Героя, а також фотографії з параду Перемоги.

Олімпійський чемпіон Рима-1960 Віктор Цибуленко про німецьку окупацію

За своє довге життя він витерпів чимало. Розкуркулення сім'ї, Голодомор 1932-33 років і німецьку окупацію, під час якої його за звинувачення в крадіжці карабіна ледь не приставили до стінки. Після війни лікарі поставили українцеві невблаганний діагноз – порок серця. Але після всіх цих поневірянь Віктор Цибуленко виступив на трьох Олімпіадах, виграв золоту і бронзову олімпійські медалі і ще понад півстоліття відпрацював на благо українського спорту.

"Холоднокровний флегматик і аскетичний педант". Полковник Смородський

Життєписи багатьох вояків-петлюрівців і сьогодні невідомі широкому загалу. Та варто пам’ятати тих людей, які виборювали незалежність власної держави у буремні роки Української революції. Серед тієї когорти був і уродженець Старої Рафалівки, що на Рівненщині, Петро Смородський.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Червоне вторгнення. "Золотий вересень" з польської перспективи

"Ми побачили, як зі "Скали" виїхав ескадрон ворожої кінноти. Цього разу – в бойовому порядку. Визначені стрільці відкрили вогонь по сигналу мого пострілу. Відстань – 300-400 метрів. Падали вершники, падали коні". Бій без розуміння загальної картини. Без перспективи. Без надії. Спогади польського офіцера.

Чотири біографії на тлі Вересневої кампанії

Перевагою командира є брати відповідальність на себе. Сьогодні я беру її на себе у найтяжчу мить – наказую припинити подальшу беззмістовну боротьбу, аби не лити даремно вояцьку кров. Дякую вам за вашу мужність та ваш послух, знаю, що знову прийдете, коли будете потрібні.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

Бомби, облави, містика. Львів напередодні вигнання нацистів

"Людей опанувало шаленство молитви. На подвір'ях вибудовували маленькі вівтарці, повсюди були квіти, свічки, релігійні пісні. І ми у нашій "кімнатці навкарачки" зробили собі маленький вівтарик і цілими днями молилися. Чотки, новенни, рорати, релігійні піснеспіви, святі іконки; то тривало годинами, більше того, цілими днями. Навіть як на дитину, охрещену три і пів рази, було того всього трохи забагато...".

"Їсти та годувати". Жіночі стратегії виживання під німецькою окупацією

Певні ресурси та стратегії були специфічно жіночими, саме вони стали підґрунтям виживання та життя за умов окупації. Їх внутрішня інтенція описувалась простою формулою: "Їсти та годувати".

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Несуверенні нації. Як Україна стала засновницею ООН?

Ті, хто грає у різновид шахів із назвою «Ялта», знають, наскільки цінними (але непевними) бувають тимчасові альянси. Гру придумали після Ялтинської конференції і назвали на її честь.