Запущено новий онлайн-архів «Інтерактивний український Відень»

Архів створений з метою збору, уніфікації, популяризації та промоції будь-якої цікавої інформації, що пов'язана із Україною чи українським у Відні та Австрії. У відповідних рубриках архів міститиме каталог інформації про події, персони, місця, пам'ятники, будинки, вулиці, організації та ін., починаючи від наявної доступної інформації (близько XVI століття) до сьогодення

 

В онлайн-архіві будуть інтерактивні мапи, які даватимуть можливість зробити онлайн-екскурсії із майбутніми можливостями для кооперації - співпраця з гідами; тематичні маршрути українського Відня (музичний, кулінарний, слідами відомих письменників, адвокатів, політиків, мистецький та ін). Також влаштування тематичних вечорів вшанування пам"яті, кооперації з відповідними
громадами, спільні проєкти на основі доступної інформації.

В майбутньому планується розробити цікаві тематичні маршрути, базуючись на наявній доступній інформації залучаючи сучасний ландшафт українського Відня - у співпраці з місцевими сучасниками: адвокатами, лікарями, діячами культури, бізнесу і тп.

За новинами проєкту слідкуйте на фейсбук-сторінці Товариства української молоді в Австрії.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.