АНОНС: “Garden party” у Михайла Грушевського

11-12 вересня на садибі Історико-меморіального музею Михайла Грушевського відбудеться стрибок на сто років назад, аби дізнатися, як виглядали, звучали та смакували наші 1920-ті

Камерний фестиваль до 155-річчя з Дня народження Михайла Грушевського під назвою "Garden party" відбудеться 11-12 вересня.
 
Роками садиба Грушевських була центром культурного життя української інтелігенції, зокрема у 1920-х. Тут збиралися інтелектуали тієї доби: як з оточення Михайла Грушевського, так і покоління його доньки Катерини та небожа Сергія Шамрая.
ЩО БУДЕ?
⁃ концерт джазу та класичної музики
⁃ лекторій
⁃ кінозала
⁃ стріт-арт
⁃ декламація поезії
⁃ квіткова майстерня
⁃ лотерея-алегрі
⁃ шахи
⁃ ярмарок
⁃ буфет
⁃ променад інтер'єрами Дому Грушевських.
Образи у стилі 1920-х вітаються.
КВИТКИ
•одноденний – 250 грн
•дводенний – 400 грн
•дитячий – 100 грн
ПРИДБАТИ ОФЛАЙН
Каса Історико-меморіального музею Михайла Грушевського щодня з 10:00 до 17:00, окрім понеділка. 
ПОДІЯ НА ФЕЙСБУЦІ
https://www.facebook.com/events/188263676559463
 
 
 

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.