У Луцьку оголосили конкурс на пам'ятник Степану Бандері

У Луцьку оголосили конкурс проєктів пам'ятника політичному діячу, борцю за незалежність України Степанові Бандері.

Про це повідомляє пресслужба міської ради.

 

"Метою конкурсу є визначення кращого ескізного проєкту пам'ятника Степану Бандері, який був би гідним вшануванням та створенням неповторного образу борця за незалежність України, та гармонійного вирішення благоустрою прилеглої території", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, конкурс проводитиметься з 20 жовтня 2021 року до 20 березня 2022 року. Проєкти прийматимуть з 1 листопада 2021 року до 17.00 11 січня 2022 року.

Призовий фонд конкурсу становить 45 тис. грн: за перше місце передбачається 20 тис.грн, 15 тис.грн – за друге, 10 тис. грн – за третє.

Місцем встановлення пам'ятника Степану Бандері визначено сквер між будинками 16-а та 24 на вул. Лесі Українки.

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.