У Луцьку оголосили конкурс на пам'ятник Степану Бандері

У Луцьку оголосили конкурс проєктів пам'ятника політичному діячу, борцю за незалежність України Степанові Бандері.

Про це повідомляє пресслужба міської ради.

 

"Метою конкурсу є визначення кращого ескізного проєкту пам'ятника Степану Бандері, який був би гідним вшануванням та створенням неповторного образу борця за незалежність України, та гармонійного вирішення благоустрою прилеглої території", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, конкурс проводитиметься з 20 жовтня 2021 року до 20 березня 2022 року. Проєкти прийматимуть з 1 листопада 2021 року до 17.00 11 січня 2022 року.

Призовий фонд конкурсу становить 45 тис. грн: за перше місце передбачається 20 тис.грн, 15 тис.грн – за друге, 10 тис. грн – за третє.

Місцем встановлення пам'ятника Степану Бандері визначено сквер між будинками 16-а та 24 на вул. Лесі Українки.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.