У Луцьку оголосили конкурс на пам'ятник Степану Бандері

У Луцьку оголосили конкурс проєктів пам'ятника політичному діячу, борцю за незалежність України Степанові Бандері.

Про це повідомляє пресслужба міської ради.

 

"Метою конкурсу є визначення кращого ескізного проєкту пам'ятника Степану Бандері, який був би гідним вшануванням та створенням неповторного образу борця за незалежність України, та гармонійного вирішення благоустрою прилеглої території", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, конкурс проводитиметься з 20 жовтня 2021 року до 20 березня 2022 року. Проєкти прийматимуть з 1 листопада 2021 року до 17.00 11 січня 2022 року.

Призовий фонд конкурсу становить 45 тис. грн: за перше місце передбачається 20 тис.грн, 15 тис.грн – за друге, 10 тис. грн – за третє.

Місцем встановлення пам'ятника Степану Бандері визначено сквер між будинками 16-а та 24 на вул. Лесі Українки.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".