Марш на честь Бандери: Ізраїль та самопроголошений Лукашенко засуджують. РФ погрожує санкціями

Посольство Білорусі в Україні надіслало до Міністерства закордонних справ України ноту із засудженням смолоскипної ходи на честь дня народження лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери, яка відбулася в Києві 1 січня.

Про це йдеться на сайті диппредставництва.

 
фото дмитра ларіна, Українаська Правда

Там заявили про "мовчазне потурання влади України масовій участі активістів білої білоруської екстремістської опозиції" та нарікнули на висвітлення події на українському телебаченні.

"Посольство висловлює рішучий протест у зв'язку з наростаючою радикалізацією антибілоруської позиції України, що виражається в потуранні демонстративному вшануванню колабораціоністів і катів білоруського народу, і вимагає припинити спроби героїзувати злочини проти людяності, які не мають терміну давності і не можуть бути прощені білоруським народом", — ідеться в заяві.

Напередодні спікер Державної Думи Росії В'ячеслав Володін заявив, що за "заохочення націоналізму в Україні потрібно запроваджувати санкції", а Європарламент, ПАРЄ та ОБСЄ мають засудити "те, що відбувається".

Як передає НВ, перед цим марш на честь Бандери засудило посольство Ізраїлю в Україні — там вимагають розслідування.

"Ізраїль засуджує націоналістичний марш на честь Бандери. Прославлення тих, хто підтримував нацистську ідеологію, оскверняє пам'ять жертв Голокосту в Україні. Ми вимагаємо розслідування антисемітських проявів, які мали місце під час маршу, згідно із законом, прийнятим у 2021 році" - йдеться у заяві посольства


Нагадуємо, у Києві в суботу, 1 січня, відбулася традиційна щорічна факельна хода на честь 113-ї річниці від дня народження Степана Бандери. У ній взяли участь близько 600 людей. Загалом у 20 регіонах України в заходах взяли участь близько 3,5 тисячі людей. У поліції наголосили, що вони пройшли без порушень.

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".