Банер із Бандерою на фасаді Тернопільської облради внесли до Книги рекордів України

Величезний банер із зображенням провідника ОУН Степана Бандери, який напередодні розмістили на будівлі Тернопільської облради, внесли до Книги рекордів України.

Про це написав голова облради Михайло Головко на своїй сторінці у Facebook.

 

Банер вивісили з нагоди 113-ї річниці від дня народження Степана Бандери.

Розмір банера – 20 на 11 метрів.

"Ми не ставили собі за мету встановити рекорд. Але Тернопільщина – це бандерівський край. Тут найдовше тривали бої Української повстанської армії. Тут живуть патріоти, які завжди зі зброєю в руках йшли захищати святу українську землю. А банер із зображенням Степана Бандери нехай нагадує усім, що наш український народ – не зламати", – написав Головко.

Дипломом Книги рекордів України нагородили Тернопільську обласну раду.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.