Штучний інтелект відтворив три втрачені картини Клімта

Мобільний додаток Google Arts & Culture запустив інтерактивний хаб під назвою "Klimt vs. Klimt — The Man of Contradictions".

У межах цього проєкту за допомогою штучного інтелекту були відтворені три втрачені роботи художника: "Медицина", "Філософія" та "Юриспруденція", повідомляє портал ARTnews.

 

Ці три полотна складають цикл "Факультетські картини", який замовив художнику Віденський університет.

Проте написані картини представники університету назвали "порнографічними" та "збоченими". Зрештою вони були продані приватному покупцю.

У 1945 році, в останні дні Другої світової війни, картини були знищені внаслідок пожежі, і єдиним візуальним свідченням їх існування були чорно-білі фотографії.

Штучний інтелект отримав набір даних, включно з вісімдесятьма повноколірними репродукціями полотен Клімта, що дозволило йому відтворити у кольорі роботи митця, навіть у тих фрагментах, відомостей щодо яких було недостатньо.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.