У Тернополі вперше презентують картину невідомого голландського художника

Полотно невідомого живописця з Нідерландів уперше виставили на оглядини у Тернопільському обласному художньому музеї.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив директор музею Григорій Шергей.

 

"У свято Водохреща відвідувачі нашого музею можуть вперше оглянути картину невідомого голландського художника "Зимовий сонячний день", яка до цього часу зберігалася у музейних фондах.

Ця робота, на якій зображено засніжену лісову дорогу у горах та хатинку, разом із ще 28 живописними та графічними творами увійшла до виставки "Зимова феєрія". На ній представлені полотна на зимову тематику - краєвиди Тернополя, України, куточки Європи, а також - сцени святкування різдвяно-новорічних свят", - розповів Шергей.

За його словами, крім творів знаних українських художників – Сергія Григор'єва, Альбіна Гавдзинського, Елаїди Нейман, Людмили Христинич-Папаянідіс, на виставці представлені роботи митців із Тернопільщини, у тому числі й народного художника України, лауреата Шевченківської премії Івана Марчука.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.