На Марсовому полі у Львові розпочали демонтаж радянської зірки

За рішенням виконкому Львівської міської ради на військовому меморіалі «Марсове поле» розпочали демонтаж радянської зірки, проти якого ревно виступала Російська Федерація.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив громадський діяч, представник руху "Суспільство майбутнього" Антон Петрівський.

 

"Ініціатива по демонтажу цієї радянської зірки була перманентною ще з початку незалежності України. Але воно носило абсолютно не системний характер і вона відповідно не мала свого логічного продовження.

Ми на початку року почали ініціювати демонтаж спочатку в медійному полі, потім в квітні написали звернення в міську раду і нам відповіли з управління охорони історичного середовища про те, що даний об'єкт буде за рішенням виконкому йти під демонтаж. І ось виконком 8 жовтня прийняв таке рішення, яке сьогодні виконується", - розповів Петрівський.

Російська Федерація кілька разів зверталася до України, щоб не демонтували зірку на Марсовому полі і навіть звинувачувала владу Львова у знищенні меморіалів Другої світової війни.

"На щастя в даному випадку міська рада відреагувала адекватно і не взяла до уваги зауваження і звернення РФ. Це їх символіка і ознака їх присутності у Львові.

І коли відбувається демонтаж таких речей це фактично відбувається процес не лише декомунізації, а й дерусифікації, адже вони себе вважають спадкоємцями Радянського Союзу і привласнюють собі перемогу у Другій світовій війні. І коли ми демонтуємо це, - то позбуваємося маркерів Москви на нашій території, що для них є дуже болючим", - додав Петрівський.


Нагадуємо, що Львівська міська рада ухвалила облаштувати Личаківське військове кладовище і демонтувати радянську зірку з військового меморіалу "Марсове поле". Таке рішення прийняли 8 жовтня на засіданні виконавчого комітету. Металевий орден з написом "Вітчизняна війна", який встановили в 70-х роках минулого століття, планують передати в експозицію музею "Територія Терору".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.