В Україні ліквідували ще два пам’ятники комуністам: Чапаєв у Лубнах "впав". ФОТО

В ніч на 26 жовтня невідомі на Полтавщині зруйнували пам’ятні знаки радянської доби у Лохвиці та Лубнах, зокрема у Лубнах знесли пам’ятник червоноармійцю Василю Чапаєву.

Про це повідомляє Українська правда.

 

Інформація про руйнування пам'ятників, які й так мали бути знесені в межах декомунізації, надійшла до місцевої поліції. Правоохоронці наразі уточнюють, що сталося.

У Лубнах пам'ятник Василю Чапаєву мали прибрати, натомість у 2015 році місто його перейменувало на "пам'ятник Чапаєвської дивізії" й не стало зносити.

 

В ніч на вівторок невідомі скинули пам'ятник, фото з місця події в редакцію УП надіслав випадковий перехожий.

 

Крім того, у Лохвиці цієї ж ночі ліквідували "пам'ятник комсомольцям".

 
 

Водночас у селі Хорол (Полтавська область) на бюсті радянського генерала Івана Третяка, відповідального за збиття пасажирського "Боїнга" у 1983 році, написали слово "вбивця".

 


Довідково. Василь Чапаєв – фельдфебель Російської імператорської армії, командир дивізії Робітничо-селянської червоної армії, учасник Першої світової війни і громадянської війни в Росії. У 1917 році приєднався до більшовицького крила РСДРП. Організовував військові сили більшовиків на східному березі Волги, загинув у 1919-му у віці 32 років.


Іван Третяк – радянський військовий діяч, генерал, головнокомандувач військами ППО СРСР, член ЦК КПРС. Відомий тим, що 1 вересня 1983 року наказав збити пасажирський "Боїнг-747", що прямував із Нью-Йорка до Сеула, саме тоді він був командувачем Далекосхідного військового округу. Літак "Корейських авіаліній" помилково відхилився від маршруту й полетів над радянською територію.

На перехоплення цивільного лайнера радянські військові підняли два Су-15. Винищувач, перебуваючи поза зоною огляду пілотів KAL007, зробив кілька довгих попереджувальних черг з авіагармати – одразу бронебійними снарядами. Зниження швидкості "корейця" радянські льотчики сприйняли за спробу уникнути перехоплення.

Саме тоді надійшов наказ генерала Третяка про знищення літака, і винищувач Су-15 збив лайнер двома ракетами Р-60. Літак впав неподалік від острова Монерон. Всі, хто перебував на його борту, загинули, зокрема й 8-місячний малюк та діючий депутат Палати представників Конгресу США.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.