Сейм Латвії «завернув» пом'якшення заборони на георгіївську стрічку

Перед розглядом у латвійському Сеймі в остаточному третьому читанні поправок до закону, який забороняє використання георгіївських стрічок на публічних заходах, комісія Сейму з прав людини відкинула пропозицію щодо пом'якшення заборонних норм.

Про це повідомляє Delfi.

 

До третього читання депутат Микола Кабанов (проросійська партія Saskana/Згода) подав пропозицію виключити із заборони використання георгіївської стрічки під час пам'ятних заходів у місцях військових поховань та біля пам'ятників загиблим на війні, у межах реконструкції військових подій, а також на заходах за участю іноземних дипломатів.

Вислухавши представників Міністерства закордонних справ Латвії, Служби державної безпеки, Державної поліції та інших відомств, комісія Сейму з прав людини та громадських справ ухвалила цю пропозицію відхилити.

У другому читанні ці поправки до закону були ухвалені наприкінці вересня.

Наразі закон про безпеку громадських розваг та святкових заходів забороняє використання прапорів, гербів, гімнів та символіки колишнього СРСР, його республік та нацистської Німеччини під час публічних заходів, за винятком випадків, коли мета їхнього використання не пов'язана із прославленням тоталітарних режимів чи виправданням скоєних кримінальних злочинів.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".