Сейм Латвії «завернув» пом'якшення заборони на георгіївську стрічку

Перед розглядом у латвійському Сеймі в остаточному третьому читанні поправок до закону, який забороняє використання георгіївських стрічок на публічних заходах, комісія Сейму з прав людини відкинула пропозицію щодо пом'якшення заборонних норм.

Про це повідомляє Delfi.

 

До третього читання депутат Микола Кабанов (проросійська партія Saskana/Згода) подав пропозицію виключити із заборони використання георгіївської стрічки під час пам'ятних заходів у місцях військових поховань та біля пам'ятників загиблим на війні, у межах реконструкції військових подій, а також на заходах за участю іноземних дипломатів.

Вислухавши представників Міністерства закордонних справ Латвії, Служби державної безпеки, Державної поліції та інших відомств, комісія Сейму з прав людини та громадських справ ухвалила цю пропозицію відхилити.

У другому читанні ці поправки до закону були ухвалені наприкінці вересня.

Наразі закон про безпеку громадських розваг та святкових заходів забороняє використання прапорів, гербів, гімнів та символіки колишнього СРСР, його республік та нацистської Німеччини під час публічних заходів, за винятком випадків, коли мета їхнього використання не пов'язана із прославленням тоталітарних режимів чи виправданням скоєних кримінальних злочинів.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.