Сейм Латвії «завернув» пом'якшення заборони на георгіївську стрічку

Перед розглядом у латвійському Сеймі в остаточному третьому читанні поправок до закону, який забороняє використання георгіївських стрічок на публічних заходах, комісія Сейму з прав людини відкинула пропозицію щодо пом'якшення заборонних норм.

Про це повідомляє Delfi.

 

До третього читання депутат Микола Кабанов (проросійська партія Saskana/Згода) подав пропозицію виключити із заборони використання георгіївської стрічки під час пам'ятних заходів у місцях військових поховань та біля пам'ятників загиблим на війні, у межах реконструкції військових подій, а також на заходах за участю іноземних дипломатів.

Вислухавши представників Міністерства закордонних справ Латвії, Служби державної безпеки, Державної поліції та інших відомств, комісія Сейму з прав людини та громадських справ ухвалила цю пропозицію відхилити.

У другому читанні ці поправки до закону були ухвалені наприкінці вересня.

Наразі закон про безпеку громадських розваг та святкових заходів забороняє використання прапорів, гербів, гімнів та символіки колишнього СРСР, його республік та нацистської Німеччини під час публічних заходів, за винятком випадків, коли мета їхнього використання не пов'язана із прославленням тоталітарних режимів чи виправданням скоєних кримінальних злочинів.

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.