У Львові та Празі реалізують проєкт про людей, що втратили дитинство через війну, голод та репресії

З квітня львівський Меморіальний Музей тоталітарних режимів "Територія Терору" спільно з чеською громадською організацією Post Bellum розпочав проєкт "Втрачене дитинство"

З квітня львівський Меморіальний Музей тоталітарних режимів "Територія Терору" спільно з чеською громадською організацією Post Bellum розпочав проєкт "Втрачене дитинство". Його підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи.

 

Команда оприлюднить історії людей, які дітьми стали свідками й жертвами насильства та репресій. Головним напрацюванням стане онлайн-платформа "Втрачене дитинство", де візуалізують 30 усноісторичних інтерв'ю, а також супровідні матеріали: фото та документи, лекції від дослідників і дослідниць, мистецькі рефлексії про цю травматичну пам'ять. 

"У цьому проєкті ми спробуємо представити дитячий досвід радянського насильства. У повоєнний період комуністичний режим використовував примусові виселення цивільного населення як одне зі знарядь антиповстанської боротьби.

Сім'ї членів підпілля та їх симпатиків, зокрема діти, ставали заручниками радянського режиму і за принципом колективної відповідальності піддавалися репресіям. Після жінок діти становили другу найбільшу категорію депортованих із Західної України у 1944-1952-му роках.

Їхній досвід відмінний від досвіду дорослих і слабо представлений у наукових дослідження та ширшому дискурсі про комуністичні репресії. Ми спробуємо поставити дитину в центрі нашої розповіді та поглянути на те, як тоталітарний режим позбавив десятки тисяч дітлахів із Західної України їхнього "щасливого радянського дитинства", – розповідає старший науковий співробітник Музею Олександр Пагіря.

Проєкт триватиме впродовж року. Основою для опрацювання стане усноісторичний проєкт #непочуті Музею "Територія Терору" та усноісторичні ініціативи ГО Post Bellum.

Ще однією частиною проєкту "Втрачене дитинство" стане виставка у просторі просто неба, яку презентують львів'янам та гостям міста. Презентація напрацювань проєкту запланована восени у Львові та у Празі. Формат і масштаб залежатимуть від актуальної епідемічної ситуації.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.