Парламент Латвії заборонив використовувати георгіївську стрічку на заходах

Латвійський Сейм підтримав заборону на носіння георгіївської стрічки під час публічних заходів.

Про це повідомляє пресслужба законодавчого органа країни.

 

Сейм Латвії у третьому читанні підтримав поправки до законів "Про зібрання, ходи та пікети" та "Про безпеку публічних розважальних і святкових заходів".

Вони забороняють використання георгіївських стрічок у публічних місцях, а також під час розважальних і святкових заходів.

"Враховуючи експансію Росії в Україні та її тоталітарну ідеологію щодо колишніх республік СРСР, Латвія має підстави вбачати загрозу своєму демократичному порядкові та безпеці. Ми повинні чітко висловити наші цінності та продемонструвати нашу позицію проти використання цих стрічок на публічних заходах", – заявив Артус Кайміньш, голова комітету парламенту з прав людини.

Законом "Про зібрання, ходи та пікети" до прийняття поправок передбачалося, що учасник цих заходів може використовувати під час них символіку колишнього СРСР та нацистської Німеччини, уніформу збройних сил та репресивних органів цих країн.

Відтепер заборонено використовувати герби та гімни СРСР, його колишніх республік та нацистської Німеччини, свастику, знаки СС та радянську символіку – серп і молот з п'ятикутною зіркою. Відповідна заборона також передбачена законом "Про безпеку публічних розважальних і святкових заходів".

Виняток становлять випадки, коли символіка використовується не з метою прославлення тоталітарних режимів чи виправдання вчинених кримінальних правопорушень, а в освітніх, наукових чи мистецьких цілях.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.