У Рівному декомунізували вулицю Островського

На сесійному засіданні депутати міської ради підтримали рішення про перейменування вулиці Островського у місті Рівному. Відтак тепер цю вулицю перейменовано на Покровську

Під час обговорення питання про перейменування вулиці Островського на сесії до депутатів звернулася мешканка вулиці Вікторія Яковчук.

 

"На нашій вулиці 40 будинків і ми опитали думку мешканців нашої вулиці. 86 підписів було зібрано проти перейменування і ми зараз представляємо громаду нашої вулиці й просимо не перейменовувати. 60 років вулиця була Островського, ми не бачимо в цьому нічого кримінального і тому просимо залишити назву", – зазначила Вікторія Яковчук.

Натомість головний архітектор Рівного Дмитро Котляров послався на закон, згідно з яким мають декомунізувати цю вулицю.

"Український інститут національної пам'яті включив Миколу Островського до осіб, які потрапляють під цей закон. Я розумію незручності для мешканців, які виникнуть. Але, мені здається, що питання ідентичності є важливим і особливо на вас не вплине", – запевнив Дмитро Котляров.

Рішення про перейменування вулиці Миколи Островського підтримали 39 депутатів. І погодили назвати її Покровською, оскільки вона розташована неподалік Покровського собору.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.