У Рівному реставратор відтворив персні часів Київської Русі. ФОТО

Дві версії перснів часів Київської Русі, знайдених археологами на Волині, відтворив рівненський умілець-реставратор.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив дослідник історії краю, ініціатор створення парку історичної реконструкції "Городище "Оствиця", що у Рівному, Юрій Ойцюсь.

 

"Торік на замовлення культурно-археологічного центру "Пересопниця" археологи в урочищі Пастівник робили розкопки, під час яких знайшли різночасові скляні й металеві прикраси.

Серед них – кілька перснів, датованих XII-XIII століттями. Вони траплялись під час досліджень на полі Берестецької битви. Копію-репліку двох таких перстенів і виготовив рівненський майстер-реставратор Ігор Лисиця", - розповів Ойцюсь.

 

За його словами, для парку історичної реконструкції "Городище "Оствиця", що у Рівному, – це вже не перший археологічний артефакт.

Так, у майстерні, що діє на території парку, умільці виготовили версії ножа, знайденого на Дорогобузькому городищі у 80-х роках минулого століття в культурному шарі часів погрому міста монголо-татарами в середині ХІІІ ст.

 

Відтворено і романський меч того ж століття, тогочасні фібули-застібки. Окрім цього, у парку історичної реконструкції за архівними матеріалами виготовлять давні побутові, ужиткові речі. Зокрема, це – варязькі стіл і скриня.

 

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.