У Рівному вандали понищили дві пам'ятні дошки

На кладовищі в районі Грабника у Рівному повалили пам'ятний знак Борцям за волю України, закатованим у 40-50-ті роки ХХ століття, а також зірвали барельєф із надгробної плити на могилі загиблих партизан

Про це повідомляє Суспільне.Новини.

 

Пам'ятний знак Борцям за волю України є одним із восьми, встановлених на місці масових поховань рівнян, розстріляних німецьким гестапо, а згодом і радянським НКВС. Саме тут поховано рештки, зокрема, і Ніла Хасевича, Дмитра Клячківського та Хариті Кононенко.

На могилі загиблих партизан вандали зірвали з надгробної плити барельєф.

За обома фактами в поліції відкрили кримінальні провадження. Ці випадки кваліфікують як наруга над могилою (частиною 1 статті 297 Кримінального кодексу України). Відповідальність, що передбачена за це правопорушення, – штраф до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 3400 гривень, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років чи позбавлення волі на той самий строк.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.