У Рівному вандали понищили дві пам'ятні дошки

На кладовищі в районі Грабника у Рівному повалили пам'ятний знак Борцям за волю України, закатованим у 40-50-ті роки ХХ століття, а також зірвали барельєф із надгробної плити на могилі загиблих партизан

Про це повідомляє Суспільне.Новини.

 

Пам'ятний знак Борцям за волю України є одним із восьми, встановлених на місці масових поховань рівнян, розстріляних німецьким гестапо, а згодом і радянським НКВС. Саме тут поховано рештки, зокрема, і Ніла Хасевича, Дмитра Клячківського та Хариті Кононенко.

На могилі загиблих партизан вандали зірвали з надгробної плити барельєф.

За обома фактами в поліції відкрили кримінальні провадження. Ці випадки кваліфікують як наруга над могилою (частиною 1 статті 297 Кримінального кодексу України). Відповідальність, що передбачена за це правопорушення, – штраф до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 3400 гривень, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років чи позбавлення волі на той самий строк.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.