У Рівному вандали понищили дві пам'ятні дошки

На кладовищі в районі Грабника у Рівному повалили пам'ятний знак Борцям за волю України, закатованим у 40-50-ті роки ХХ століття, а також зірвали барельєф із надгробної плити на могилі загиблих партизан

Про це повідомляє Суспільне.Новини.

 

Пам'ятний знак Борцям за волю України є одним із восьми, встановлених на місці масових поховань рівнян, розстріляних німецьким гестапо, а згодом і радянським НКВС. Саме тут поховано рештки, зокрема, і Ніла Хасевича, Дмитра Клячківського та Хариті Кононенко.

На могилі загиблих партизан вандали зірвали з надгробної плити барельєф.

За обома фактами в поліції відкрили кримінальні провадження. Ці випадки кваліфікують як наруга над могилою (частиною 1 статті 297 Кримінального кодексу України). Відповідальність, що передбачена за це правопорушення, – штраф до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 3400 гривень, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років чи позбавлення волі на той самий строк.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.