Під Києвом у День пам'яті жертв Голодомору знесли пам'ятник НКВД

Монумент багато років був місцем поклоніння для «розформованого» Беркуту

Активісти знесли пам'ятник НКВД у селищі Калинівка Київської області. Гранітний камінь встановили ще в 1966 році.

 

Про це повідомляє на Telegram-канал молодіжної організації "Гонор Київ".

"У день пам'яті жертв Голодомору ми та інші небайдужі громадяни вирішили, що пора знести пам'ятник катам НКВС", - йдеться в повідомленні.

У свою чергу активіст Сергій Стерненко заявив, що під час демонтажу нібито знайшли вінок від "Нацгвардії".

"Ця кам'яна брила багато років була місцем поклоніння для розформованого "Беркута", а сьогодні там був виявлений ще й вінок від"Нацгвардії". Любителі "радянських" окупантів з поліції вже намагаються переслідувати декомунізаторів", - зазначено в повідомленні.

Варто відзначити, що пам'ятник НКВС в селищі Калинівка встановили ще в 1966 році "на честь чекістів і робітників, загиблих в боях за оборону Києва".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.