Під Києвом виявили кладовище та залишки храму часів Київської Русі

Біля столиці, у центральній частині Вишгорода, археологи виявили стародавні кладовище та залишки храму. Знахідка допомогла історикам простежити еволюцію “серця” міста.

Про це повідомили у Вишгородському історико-культурному заповіднику.

 

Підчас розкопок у центральній частині міста представники вишгородської археологічної експедиції спільно з археологами Національної академії України виявивши територію церковного кладовища часів Київської Русі. На цій місцевості ще жодного разу не проводили планових археологічних досліджень.

Зазначають, що знахідка дозволяє простежити еволюцію центральної частини Вишгорода ХІ-ХІХ століть.

На глибині понад метр археологи виявили великий пласт будівельного сміття XI-XII століть, що утворився після будівництва нової церкви. Таким чином, в колекцію археологів потрапили уламки цегли-плінфи, з якої споруджувалися стіни давньоруського храму.

Також археологи виявили фрагменти овруцького пірофіліту, видобутого на півночі сучасної Житомирщини. З цього матеріалу виконували різноманітні деталі інтер'єру: карнизи, капітелі тощо.

 

Рідкісною знахідкою також стала і розкопка споруд післямонгольської доби (споруди та господарські ями). Вони підтверджують те, що частина міського населення у 1240 році пережила монгольську навалу. Елементи давньоруської епохи археологи виявили під землею на глибині у майже два метри. Розчистили частину огорожі, яка, припускають, могла відокремлювати церковну садибу від навколишньої забудови.

Дослідники підкреслюють, подальше вивчення отриманих під час розкопок матеріалів дозволить краще зрозуміти динаміку розвитку міської забудови, відкрити невідомі раніше сторінки історії Вишгорода.

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.