Галериста Євгена Березницького звинуватили у привласненні картини Ади Рибачук

Фонд збереження культурної спадщини художників Ади Рибачук та Володимира Мельниченка стверджує, що картину "Закохані" вкрадено з майстерні Національної спілки художників України і нещодавно виявлено у галереї Людмили Березницької за підписом іншої людини. Євген Березницький назвав ці звинувачення наклепом

Фонд збереження культурної спадщини художників Ади Рибачук та Володимира Мельниченка повідомив про те, що картину Рибачук "Закохані" було вкрадено з майстерні Національної спілки художників України (НСХУ) минулого року і нещодавно виявлено у галереї Людмили Березницької за підписом іншої людини.

 

Робота була створена у селищі Кара на Крайній Півночі СРСР у 1959 році. Розмір полотна — 4 на 2,5 метра. Потім картина потрапила до Києва, де тривалий час зберігалася у майстерні НСХУ. Востаннє Володимир Мельниченко бачив її у серпні 2020-го.

За словами голови фонду Ксенії Кравцової, вони навмисно не зчиняли галасу через зникнення полотна, оскільки не сумнівалися, що завдяки своїм значним розмірам воно рано чи пізно десь буде помічено. "Ми були впевнені — робота знайдеться. І ось вона знайшлася. У галереї Людмили Березницької. Нові власники стверджували, що це робота… Віктора Зарецького. Ба більше, на картині з'явився підпис Зарецького, саме в тому місці, де 60 років стояло ім'я Ади Рибачук", — розповіли у фонді.

Фонд звернувся до Євгена Березницького з проханням повернути полотно Володимиру Мельниченку, проте за місяць погодити це питання так і не вдалося. Як стверджують у фонді, Березницький говорив, що робота належить іншій людині, а також пропонував компенсувати її вартість. У фонді відмовилися від будь-яких торгів за картину.

Євген Березницький назвав пост фонду АРВМ маніпулятивним. Він зазначив, що його родина не є власником полотна і воно не входить до її колекції. "Робота справді була на виставці, але після її закінчення була повернута власнику. Жодних формальних звернень щодо цієї роботи ми не отримували. Претензії, озвучені у пості фонду, є наклепом. Їм буде надана юридична оцінка та відповідна реакція", — сказав Березницький Bird in Flight.

Фонд запевняє — у них достатньо доказів, що авторкою "Закоханих" є саме Ада Рибачук: це статті з газет того часу, коли було створено роботу, із її фрагментами, ескізи полотна в архіві Володимира Мельниченка та його особисті спогади. "Наше завдання — щоб ця картина у колективній пам'яті мала авторство Рибачук, а не підроблене і щоб люди про неї знали й говорили. Звичайно, нам дуже хотілося б, щоб робота повернулася, але ми не збираємося боротися за матеріальні цінності та воювати з Березницькими", — сказала Ксенія Кравцова Bird in Flight.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.