"Москва" стала об'єктом підводної культурної спадщини

Цього року наукові дослідження "Москви" проводитись не будуть, адже там є вибухонебезпечні боєприпаси та захоронення членів екіпажу

Про це повідомив директор філії Національного військово-історичного музею України – Центрального військово-морського музею України Сергія Воронова.
 
15 квітня 2022 року філією Національного військово-історичного музею України - Центральним військово-морським музеєм України було взято на науковий облік новий об'єкт підводної культурної спадщини під № 2064 (в минулому – гвардійський ракетний крейсер Чорноморського флоту рф "Москва").
Цей об'єкт був зареєстрований на підставі Конвенції ЮНЕСКО "Про охорону підводної спадщини" 2006 року.
Згідно з Законом України "Про охорону культурної спадщини" крейсер підпадає під категорію – рідкісний зразок науки та техніки (рідкісний зразок військово-морської техніки).
Ураховуючи те, що об'єкт № 2064 має на борту вибухонебезпечні боєприпаси в критичному стані та є місцем захоронення членів екіпажу, наукова діяльність на борту судна на 2022 року не передбачена.

Полювання на «Ворона»

Історія про участь росіян у Другій світовій війні «на іншому боці» неабияк псує пропагандистські кліше кремля. Про сотні тисяч росіян із тавром зрадників, колаборантів, запроданців, які співпрацювали з нацистами, намагаються не говорити. Особливо москву дратує будь-яка згадка про найвідомішого зрадника – генерала Власова.

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".