Вулицю Пушкіна перейменували на Пушкінську

У Хмельницькій області знайшли безглудні причини не перейменовувати вулиці з радянськими та російськими назвами

У селі Пукляки Гуківської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області одна з вулиць називається Пушкінська, а у суідньому селі Мар'янівка - Жовтнева.

Керівник ініціативи "Декомунізація України" Вадим Поздняков звернувся до органів влади з проханням змінити назви цих вулиць. Зауважимо, що назва вулиці Жовтневої підпадає під закони про декомунізацію, а назва Пушкінська мала би бути прибрана з точку зору моральності.  

На це звернення голова Гуківської сільської ради Петро Ільницький повідомив, що назва Пушкінська у Пукляках з'явилась 26 серпня 2021 року при перейменуванні вулиці Пушкіна. На думку місцевої влади, назва вулиці Пушкінської походить від слова "пушки" (русизм, українською - гармати), які нібито "в давнину" стояли на цій вулиці.

Вулиця Жовтнева, ну думку місцевих чиновників, "не стосується радянських часів". Сільський голова виставив місцевих мешканців у непривабливому образі. Посадовець Петро Ільницький з посиланням на селян пояснив назву вулиці тим, що "там ростуть багато дерев і восени вона жовта".

 
Пукляки на карті фон Міга, 70-80-ті роки 18 століття

Полювання на «Ворона»

Історія про участь росіян у Другій світовій війні «на іншому боці» неабияк псує пропагандистські кліше кремля. Про сотні тисяч росіян із тавром зрадників, колаборантів, запроданців, які співпрацювали з нацистами, намагаються не говорити. Особливо москву дратує будь-яка згадка про найвідомішого зрадника – генерала Власова.

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".