АНОНС: Публічна дискусія «80-річчя перемоги над нацизмом: яку роль відіграє пам’ять про Другу світову війну в сучасній Україні»

6 травня 2025 року в Києві відбудеться публічна дискусія «80-річчя перемоги над нацизмом: яку роль відіграє пам’ять про Другу світову війну в сучасній Україні» за участі провідних українських істориків.

У цьому році виповнюється 80 років від завершення Другої світової війни. Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони вихідців із України чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. По завершенні бойових дій радянські меморіалізаційні/комеморативні практики для України тривалий час були безальтернативними.

Війна Росії проти України – найбільший воєнний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни. Вона спричинила гостру безпекову кризу в Європі, незнану з часів Другої світової війни. Очевидно, перебіг, а згодом і наслідки, цієї війни безпосередньо впливають на глобальні тенденції, що спонукає до створення засад нових безпекових правил у Європі.

Питання до обговорення:

Історія Другої світової війни. Якою вона є для України?

Яку роль відіграє пам'ять про Другу світову війну в сучасній Україні?

Чи сучасна війна Росії проти України витісняє пам'ять про події Другої світової війни?

"Щеплення Другою світовою", чи існувало воно? Чи втрачено світопорядок, вибудований Ялтинсько-Потсдамською системою міжнародних відносин, якщо так, то коли саме відбувся його демонтаж?

До дискусії запрошено:

Олександр Алфьоров, історик, військовий ЗСУ

Володимир В'ятрович, історик, народний депутат України

Олександр Лисенко, історик, Інститут історії України НАНУ

Віталій Нахманович, історик, Музей історії м. Києва

Олена Стяжкіна, історикиня, Інститут історії України НАНУ

Вікторія Яременко, історикиня, Український інститут національної пам'яті

Також з 8 травня на виставкових площинах Українського інституту національної пам'яті, що розташовані у сквері біля станції метро Контрактова площа, експонуватиметься банерна виставка "Україна у вирі Другої світової війни". На десяти панелях детально та ілюстровано розповідається участь українського народу у Другій світовій війні. Експозиція триватиме до 1 червня. 

Коли: 6 травня, о 14:30

Де: Український кризовий медіа-центр (УКМЦ), м. Київ, вул. Хрещатик, 2

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.