АНОНС: Публічна дискусія «80-річчя перемоги над нацизмом: яку роль відіграє пам’ять про Другу світову війну в сучасній Україні»

6 травня 2025 року в Києві відбудеться публічна дискусія «80-річчя перемоги над нацизмом: яку роль відіграє пам’ять про Другу світову війну в сучасній Україні» за участі провідних українських істориків.

У цьому році виповнюється 80 років від завершення Другої світової війни. Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони вихідців із України чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. По завершенні бойових дій радянські меморіалізаційні/комеморативні практики для України тривалий час були безальтернативними.

Війна Росії проти України – найбільший воєнний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни. Вона спричинила гостру безпекову кризу в Європі, незнану з часів Другої світової війни. Очевидно, перебіг, а згодом і наслідки, цієї війни безпосередньо впливають на глобальні тенденції, що спонукає до створення засад нових безпекових правил у Європі.

Питання до обговорення:

Історія Другої світової війни. Якою вона є для України?

Яку роль відіграє пам'ять про Другу світову війну в сучасній Україні?

Чи сучасна війна Росії проти України витісняє пам'ять про події Другої світової війни?

"Щеплення Другою світовою", чи існувало воно? Чи втрачено світопорядок, вибудований Ялтинсько-Потсдамською системою міжнародних відносин, якщо так, то коли саме відбувся його демонтаж?

До дискусії запрошено:

Олександр Алфьоров, історик, військовий ЗСУ

Володимир В'ятрович, історик, народний депутат України

Олександр Лисенко, історик, Інститут історії України НАНУ

Віталій Нахманович, історик, Музей історії м. Києва

Олена Стяжкіна, історикиня, Інститут історії України НАНУ

Вікторія Яременко, історикиня, Український інститут національної пам'яті

Також з 8 травня на виставкових площинах Українського інституту національної пам'яті, що розташовані у сквері біля станції метро Контрактова площа, експонуватиметься банерна виставка "Україна у вирі Другої світової війни". На десяти панелях детально та ілюстровано розповідається участь українського народу у Другій світовій війні. Експозиція триватиме до 1 червня. 

Коли: 6 травня, о 14:30

Де: Український кризовий медіа-центр (УКМЦ), м. Київ, вул. Хрещатик, 2

 

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.