IN MEMORIAM: Відійшов у вічність археолог Богдан Прищепа

На 68 році життя після тривалої хвороби відійшов у вічність доктор історичних наук Богдан Прищепа.

Про це повідомили в Інституті археології НАН України.

"Останні роки, в боротьбі з страшною недугою, Богдан Анатолійович спрямовував свої сили на комплексне дослідження регіонів Волині на основі справжньої інтеграції історичних та археологічних джерел. Його спостереження і висновки в цій царині є вкрай важливими, вони прокладають вірогідний історичний місток між етапами розвитку Давньої Русі та України. Богдан Анатолійович не встиг опублікувати результати цих досліджень. Сподіваємося, що вони все ж будуть надруковані", - йдеться у повідомленні.

Богдан Прищепа народився 14 серпня 1957 року на Полтавщині. Навчався на історичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Протягом 18 років Богдан Прищепа працював в Рівненському обласному краєзнавчому музеї, де пройшов шлях від наукового співробітника до завідувача відділу історії.

Керував археологічними експедиціями під час розкопок літописних городищ Дорогобужа, Муравиці, Степаня, Пересопниці, Корця.

З 1997 року Богдан Прищепа працював на посаді доцента кафедри всесвітньої історії Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету.

З 2003-го призначений на посаду директора Рівненської філії державного підприємства науково-дослідного центру "охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України. Під його керівництвом проводилися рятівні археологічні розкопки в Острозі, Дубні, Рівному, на полі Берестецької битви. Член Польового комітету Інституту археології НАН України.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".