Відкрилася виставка «Лендліз. Перезавантаження»

Національний музей історії України у Другій світовій війні презентував новий виставковий проєкт “Лендліз. Перезавантаження”

Як повідомляє Укрінформ, експозиція присвячена історії мілітарної та економічної співпраці країн антигітлерівської коаліції в роки Другої світової війни та держав вільного світу під час російсько-української війни, що нині триває.

 

"Як ви знаєте, США вдруге відкривають лендліз. Вперше це було для антигітлерівської коаліції, цього разу відкрили для антипутінської коаліції. Тут ви побачите деякі експонати, які ніколи ніхто не бачив, які розповідають про перший етап лендлізу під час Другої світової війни і про події захисту незалежності України тут і зараз", - сказав міністр культури та інформації політики Олександр Ткаченко.

Глава МКІП додав, що Україна дуже вдячна Америці за допомогу, але нині очевидно, що зброї наразі не вистачає. "Тому це ще й нагадування того, що війна досі триває, програма лендлізу потрібна. Як перемогли гітлера, так переможемо й зараз", - зазначив він.

На виставці представлені експонати, надані американськими та українськими інституціями. Один із найновіших – протитанковий ракетний комплекс "Джавелін", який 27 червня знищив ворожий танк. Є й фрагмент понівеченого прапору.

"Я відчув злість, коли побачив таку наругу над прапором", - розповів американський доброволець із позивним "Рейнмен", який знайшов цей прапор та передав у музей.

Він зазначив, що дуже вражений гостинністю та відкритістю українців і не виключає того, що у майбутньому хотів би жити в Україні.

Куратор виставки Андрій Солонець додав, що виставка працюватиме тут близько півтора місяця.

Вхід коштує 30 грн для дорослих та 20 для студентів та школярів.

Виставка демонструє неперервність традицій взаємодопомоги демократичних країн у боротьбі з агресивними диктатурами та спростовує продукований в СРСР та сучасній росії міф про незначний вплив програми лендлізу на здобуття перемоги над нацизмом і мілітаризмом.

Її розміщено в новому експозиційному просторі – відкритій після ремонту Нижній Московській брамі ХVІІІ ст. Печерської фортеці. Художник – Антон Логов.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.