Україна запроваджує санкції проти російських та проросійських архівістів

Після схвалення Радою національної безпеки та оборони України санкції буде введено в дію Указом Президента України

Кабінет Міністрів України вніс на розгляд Ради національної безпеки та оборони пропозиції щодо запровадження санкцій на 8 фізичних та 6 юридичних осіб, відповідальних за вилучення та знищення архівних документів, які зберігалися в архівних установах на тимчасово окупованій території.

 

Після схвалення Радою національної безпеки та оборони України санкції буде введено в дію Указом Президента України.

Під санкції потрапили такі фізичні особи:

1. Лобов Олег Володимирович - "голова" так званого "державного комітету у справах архівів Республіки Крим"

2. Шарова Тетяна Олексіївна - "заступниця голови" так званого "державного комітету у справах архівів Республіки Крим"

3. Краснонос Ірина Володимирівна "директор" так званої "державної казенної установи "архів міста Севастополя"

4. Калініна Наталія Станіславівна - "начальник" так званого "управління архівною справою в м. Севастополі департаменту управління справами губернатора та уряду Севастополя"

5. Захаров Костянтин Володимирович - начальник управління державної архівної служби Новосибірської області (м. Новосибірськ, Російська Федерація)

6. Шогєнов Шахім Хаталійович - керівник Архівної служби Кабардино-Балкарської Республіки (Російська Федерація)

7. Сємьонов Віталій Вікторович - історік-генеалог, відомий у Російській Федерації архівний активіст, засновник проекту "Військкомат", засновник та керівник громадської організації "Архівний дозор"

8. Артизов Андрій Миколайович - керівник "Федерального архівного агентства" (Росархів)

Під санкційні обмеження також потраплять:
1. "Державний комітет у справах архівів Республіки Крим"

2. "Державна казенна установа Республіки Крим "Державний архів Республіки Крим"

3. "Державна казенна установа "Архів міста Севастополя"

4. "Федеральне архівне агентство" (Росархів)

5. "Головне державне управління документаційного забезпечення та архівної справи Донецької Народної Республіки"

6. "Державний архів Донецької Народної Республіки"

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.