АНОНС: виставковий проєкт «"Батьківщина-мати". Переозначення»

До Дня Незалежності України Музей війни презентує новий виставковий проєкт «”Батьківщина-мати”. Переозначення» – про трансформацію образу монумента у свідомості та сприйманні українського суспільства

 

20 серпня о 13:00 в Музеї війни (Київ, вул. Лаврська, 27) відбудеться презентація нового виставкового проєкту ""Батьківщина-мати". Переозначення"  про трансформацію образу монумента у свідомості та сприйманні українського суспільства.

Ця виставка – про можливість переозначення скульптури "Батьківщина-мати" в часі російсько-української війни. Усі нові, креативні, подеколи неочікувані образи скульптури, технічними засобами презентовано на стінах равелінної Нижньої Московської брами ХVІІІ ст. Печерської фортеці. 

Автори виставки вважають, що "скульптура "Батьківщина-мати" вже тривалий час не сприймається суспільством як радянська пам'ятка", а "від 24 лютого 2022 р. стала упізнаваним візуальним образом опору українців російській агресії". 

Автор ідеї та куратор – Юрій Савчук.

Дизайн – Антон Логов.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.